Відеокамера не є річчю першої необхідності. Можна прекрасно прожити життя навіть не уявляючи що це таке. Взагалі можна і без фотоапарата прожити, якщо добре постаратись. Але при наявності фотоапарата або відеокамери, життя стає цікавіше. Ви зможете проявити свій талант режисера і оператора (який є в кожному), зможете зберегти на плівці усі свої пригоди і потім отримати море задоволення переглядаючи свої записи і показуючи їх друзям і знайомим. Отже, якщо ви вирішили придбати відеокамеру, ця стяття може вам допомогти. Уся інформація подана станом на травень 2000 року. За неточності, зміни і шкоду, яку може завдати використання цієї інформації, автор ніякої відповідальності не несе. Уся подана тут інформація стосується відеокамер для побутого використання, професійні моделі тут розглядатись не будуть.
Щоб вам не казали, але вибір відеокамери базується не на тому, для чого ви її будете використовувати. Головний критерій вибору - це ваші фінансові можливості. Можна знімати чудові фільми найдешевшою камерою і переводити плівку на повну бездарність найдорожчою. Тому усе базується на тому, що ви собі можете дозволити. Але ніколи не купуйте наймолодшу модель у свому класі. Тобто якщо переда вами стоїть вибір, чи купувати найдорожчу Hi8 камеру чи найдешевшу miniDV (по ціні це буде одне і теж) то краще купити Hi8. Але то я вже забіг на перед.
Почнемо з того, чим відеокамери відрізняються одна від іншої. Основний поділ: це формат запису. Сьогодні їх є декілька: vhs, vhs-С,Video 8, Hi8, Svhs, Svhs-С, miniDV. Є ще багато інших форматів, але вони використувуються тільки у професійних апаратах, відповідно ціна на них непомірно висока.

найбільш відомий формат. Розроблений на початку 80-х фірмою JVC. Здобув надзвичайну популярність у всьому світі, і на сьогодні переважна більшість відеомагнітофонів використовує саме цей стандарт. Він має багато недоліків, основні з яких: великий розмір касети (я думаю всі знають як виглядає звичайна відеокасета), низька якість зображення і звуку. До переваг належить дешевизна касет і магнітофонів, великий час запису (на одну касету можна записати до 6 год зображення, а у сповільненому режимі навіть вдвічі більше), можливість знімати з плеча (хоча це важко назвати перевагою). На сьогодні практично ніяка фірма вже не випускає відеокамер, які б використовували цей формат, тому якщо є бажання придбати саме таку камеру, то потрібно шукати вживану. Ціна камери 100-200$

Формат базується на vhs, тому успадкував усі його недоліки, крім одного. Розмір касети зменшено у декілька разів. Відповідно розмір камери теж зменшено. Крім того таку касету пожна переглянути на звичайному vhs відеомагнітофоні, використовуючи спеціальний адаптер

.

Найбільший недолік цього формату, малий час запису на касету всього 45-60 хв. Зараз камери такого формату випускає декілька фірм, зокрема такі як Panasonic або JVC Ціни коливаються від 300$ до 600$ (нова камера).

Video8

Формат розроблений фірмою Sony на початку 80-х років як відповідь на vhs. Фактично з приходом цього формату розпочалась ера персональних відеокамер. Якість зображення трохи краща ніж у vhs, якість звуку краща набагато. При цьому касета має розмір як звичайна аудіокасета. На таку касету поміщається півтора години зображення в звичайному режимі або три години в сповільненому. Ціна хвилини зображення на таких касетах в 2-3 рази менша ніж на vhsc касетах. Основні виробники камер цього формату : Sony, Canon, Hitachi, Samsung.

Головним недоліком усіх вищеназваних форматів є низька якість зображення і звуку. Тому були розроблені формати Svhs, Svhsc i Hi-8. Вони використовують касети тогож розміру що і vhs, vhsc, Video8 відповідно, але чіткість зображення покращена майже у 2 рази. Також у цих форматах якість звуку доведена до рівня Hi-Fi Stereo. Основним показником якості зображення є кількість ліній по горизонталі. Практично більша кількість ліній означає вищу чікість зображення. Декілька років тому фірма Sony розробила покаращений варіант форматів Video8 і Hi8. Кількість ліній у цих форматах десь на 10% більша. Новий формати отримав розширення XR. Нище наведено таблицю усіх сучасних фоматів і максимальну кількість ліній по горизонталі для кожного з них.

Щоб було зрозуміліше, 500 ліній може відобразити тільки високоякісний телевізор з великим розміром кінескопу (70 см і більше). Як можна побачити, жодний з вищеназваних форматів не дотягує до тих 500 ліній. Тому у 1994 році був розроблений формат Digital Video (DV).

Продовження буде...