Кьольн

 

Місто майже з мільйонним населенням (що для Німеччини рідкість) знаходиться в годині їзди поїздом від Ессена.

Головною пам'яткою міста є Dom. Це великий собор, що стоїть при самому вокзалі.

Величенька штука, тому його всі і визнали за символ Кьольна.

В середині є багато поховань німецьких лицарів, які розпрощались тут з життям ще в епоху Середньовіччя.
Крім того, тут багато інших цікавих речей, на які варто глянути.
Прошу вибачення за якість фотографій, в середині було досить темно.

Перед входом у Dom стояла така от собі мумія і жебракувала.
Теоретично вона повинна була стояти і не рухатись, поки їй хтось не підкине пару марок,
але насправді вона досить жваво відбивалась від дітисок, які її весь час намагались пощупати.

Поряд знаходиться такий- от симпатичний будиночок, який називається
"Будинок для гостей Дома". Тобто, якщо ви не встигли за один день подивитись Дом,
тут можна переночувати і зранку продовжити огляд :-)

Наступна цікавинка- Кіборг, який нагадує Арнольда Шварцнегера
у всім відомій мелодрамі про гостів з майбутнього.

По вулицях Кьольна, як і всіх більш-менш визначних міст Європи, ходять без толку тисячі туристів,
які не знають де діти свої гроші і час.

Для того, щоб під час їхнього блукання вони не повмирали від голоду і надлишку грошей,
через кожні пару метрів можна надибати на ресторани і закусочні a la MacDonalds.

Будинки в Кьольні нічого особливого не являють (то далеко не Брюсель)
і щоб було веселіше оку на стіни понавішувані різні речі,

а по вулицях розставлені так звані "пам'ятники"

Як відомо, Німеччина, типовий представник країн "загниваючого капіталізму". Вона настільки "загниває",
що навіть поліцейські (в обов'язки яких у всіх нормальних країнах входить
безплатний проїзд в транспорті, збір "податків" у бабусь, що торгують цигарками на вулицях і витрушування кишень у п'яних) проводять рекламні компанії і збирають гроші на розвиток своєї структури.

У сучасної німецької молоді є дивна традиція робити дірки у всіх частинах тіла і чіпляти там кульчики.
Це називається Piercing.

У старших людей інша шизуха. Наприклад, обставляти квартиру такими-от фламінго.

Оскільки бензин тут дуже дорогий (зараз вже більше 2-х марок за літру), багато пересідають на ровери

або таксі (які, доречі, всі- мерседеси).

В екскурсію по Кьольну можна вирушити на такому- от поїзді.

Як вже було сказано вище, архітектура тут нічим не вражає,

хоча інколи зустрічаються цікаві будівлі.

Для того, щоб туристи не блудили, по місту розставлені плани Кьольна.

Час від часу зустрічаються мандрівні співаки, музики і танцюристи.

На стінах можна побачити дивних тварин.

Кьольн розташований на річці Рейн, яка розділяє місто на дві частини.

Вздовж берега є декілька цікавих будівель і пам'ятників.

Найкращий краєвид відкривається з моста через Рейн.

Ця панорама особливо захоплива, якщо на передньому фоні розташована моя голова :-).

На цьому стенді описано як і коли будувався цей міст.

Трамваї в Кьольні гірші навіть, ніж в Ессені.

В європейській архітектурі присутня якась маніакальна пристрасть ставити пам'ятники різним королям і їхнім коням.

В Кьольні проходить дуже цікава виставка "Анатомія людського тіла".

Бажаючих потрапити на цю виставку море, тому треба стояти в черзі 1,5-2 години.
Наступного разу я наберусь терпіння і обов'язково піду туди.

Оскільки там не було кому мене фотографувати, то доводилось робити знимки от такими "дикими" методами, за допомогою дзеркала.

Наступна споруда- це не пам'ятник "фалосу", а такий-от специфічний фонтан.

У німців досить своєрідне уявлення про давню міфологію. Ось так вони собі уявляють Меркурія.

Можна побачити також пам'ятники, які б мали стояти десь у Римі, а не в Кьольні.

Деякі місцеві садівники-городники зовсім втратили почуття міри.

Можливо не всі знають, що традиція вручання нагороди "Оскар" була започаткована у Кьольні.
В оригіналі "Оскар" мав ось такий вигляд, який пізніше американці трохи підкорегували.

У центрі міста можна зустріти росіян (цікаво, де їх тільки нема), які, як і в Україні,
успішно ігнорують державну мову (в даному випадку німецьку).

Під кінець подорожі можна купити собі якийсь оригінальний сувенір

і, якщо зовсім замучились (або ніколи не бачили німецького телебачення),
тут маєте можливість посидіти і подивитись телевізор (нажаль дистанційного в руки не дають)

От так закінчилась моя поїздка в Кьольн.