Відвідати Франкфурт я хотів вже давно. Це місто цікаве тим, що є діловим центром Німеччини. Тому тут можна побачити справжні хмарочоси, яких у Європі не так вже й багато. Тому коли підвернулась нагода, я нею зразу ж скористався. Мій однокласник Андрій працює в містечку під Франкфуртом, і ми поїхали його відвідувати. Відстань від Ессена до Франкфурта не дуже велика (~ 300 км), тим не менше ми долали її 5 з половиною годин. Це тому, що ми їхали на найдешевшому квитку (Wochenende Ticket) який всього за 35 марок дає право їздити 5ом особам по всій Німеччині. Проблема тільки в тому, що з цим квитком можна їздити тільки на приміських поїздах і електричках. Тому скористатись Intercity Express, який цю відстань долає за півтора години, ми не змогли. Хоча, з іншого боку, роблячи три пересадки, ми змогли побачити декілька цікавих містечок.

Франкфурт, як ми і сподівались, зустрів нас хмарочосами.. Це звичайно не Нью-Йорк, але після 20и поверхових "красенів" Ессена, вони виглядають досить гарно. Місто інетенсивно розбудовується і, напевно, через років 10 весь центр буде забудований високими будівлями.

Франкфурт ДУЖЕ інтернаціональне місто. На вулицях англійська мова звучить нерідше, ніж німецька. А ще тут багато турків (набагато більше, ніж в Ессені). В них тут є свої торгові центри, де продаються типові турецькі товари (починаючи від міксерів Borch і закінчуючи турецькими светрами.) Все дуже нагадує асортимент українських базарів. Зате- дешево. Ми собі придбали салатницю, всього за 3 марки (в німецькому магазині подібна коштує не менше 18 марок).

Крім того тут є представництва мабуть усіх компаній, що працюють в Німеччині. Ми натрапили на Узбецькі авіалінії . Українських не було видно. Так що навіть Узбекистан нас обігнав в питанні інтеграції до Європи.

Хоч за кількістю населення Франкфурт невеликий (менше мільйона), але в суботу центр переповнений, оскільки жителі навколишніх міст приїзджають сюди на закупи. У центрі є площа, яка повністю заповнена різними будками, де продають їжу. Але народу настільки багато, що до всіх будок довжелезні черги. Тому ми, як завжди, вирішили обідати в McDonalds'і.

На жаль вилізти на якийсь з хмарочосів нам не вдалось і панораму міста ми спостерігали з даху 8и поверхового магазину. Ось типова понорама Франкфурта -вигляд, який можна побачити на сувенірних відкритках.

Якщо ж глянути в протилежний бік, то місто абсолютно нічим не відрізняється від решти сучасних міст Німеччини.

Так, Люда нам з Андрієм зробила 2і фотографії на фоні Фракфурта. Одна -на фоні околиць, інша- на фоні ділового центру:

Ось ще декілька фотографій з Франкфуртськими хмарочосами.

Можна помітити, що фактично кожен хмарочос належить якійсь одній фірмі або банку. Тобто такого, щоб одна будівля належала різним фірмам я не помітив.

Ввечері ми рушили назад до Ессена. Хоча дорога тривала на пів години менше і пересадок майже не було, ми отримали дуже багато негативних вражень. Видно в цей день був якийсь футбольний матч, і тому всі поїзди були повні п'яних німців. В нашому вагоні було багато народу, але тільки 5 німців. І вони були абсолютно п'яні. Крім того, на нещастя вони підсіли на наші сидіння. Тому нам всю дорогу доводилось терпіти їхні п'яні жарти, гигикання і співи. Єдине що тішило- курити вони виходили в коридор.

Але не зважаючи на це, поїздка видалась на славу.