Ось вже і літо закінчилось, а я тільки зараз знайшов час на описати весняні подорожі. Пояснюється це тим, що літо 2001 в мене було дуже напружене. По перше 30 травня я купив автомобіль. Відповідно весь червень був присвячений його плеканням і поїздкам по різних місцях, кудит без машини добратись було або важко або дорого.

Треба підмітити, що на початку їздив я жахливо. Хоча українські права я маю з 1994 року, але практично за 7 років я їздив разів 5-6. Тому отримання німецьких прав обійшлось мені по "повній програмі" (і в грошах і в часі). Якщо когось зацікавить, то я пізніше зроблю опис процесу отримання прав з цінами. Одним словом 21 травня я здав екзамен і на наступний день отримав новенькі пластикові європейські права. І після цього почалось.... Найперша поїздка за місто в мене була в Голандію, в містечко Фенло. Погода ніби навмине випробовувала мене (була страшенна злива). Фенло розташоване прямо на кордоні з Німеччиною, тому знайти його не було ніяких проблем, але не зважаючи на це, з'їзд свій ми все ж знайшли тільки з другого разу. Взагалі метою нашої поїздки було не саме місто, а великий торговий центр на його північній окраїні. Хоча здивувати такими речами мене важко, один магазин все ж справив враження. В Обергаузені (про який вже я раніше писав) є найбільший в Європі торговий центр, але він складається з сотень маленьких магазинчиків. В Фенло ж, магазинів всьго десяток, але за розмірами вони дуже великі. Наприклад супермаркет "A&P" має розміри десь 300 на 100 метрів (то так на око, справжніх розмірів я не заміряв). На жаль крім розмірів, нічого більше цікавого там не було. Ціни практично такі ж як і в Німеччині в середньої дороговизни магазинах.

Після Фенло ми ще їздили на велике озеро (Mohnsee) що за 90 км від Ессена. Про саме озеро я розповім пізніше, а поїздка особлива тим, що по дорозі я вперше відчув що таке відстуність обмеження швидкості.

Наступною серйозною нашою метою був Амстердам. Столиця Голандії знаходиться на відстані 210 км від Ессена. Дорога поділяється на 2 етапи, по Німеччині по автобану А3 і по Нідерландах. Німецька частина має довжину десь 90 км і займає приблизно 40 хв. Від кордону до Амстердаму їхати ще десь 80-90 хв. Оскільки Німеччина належить до тих небагатьох країн, де верхня межа швидкості не лімітується, то в вихідний день всю дорогу до кордону ми проїхали під 170 км/год. Враження захоплюючі, навіть не зважаючи на те, що машина дуже сташно завивала, через щілини в люці свистів вітер і через незбалансовані колеса кермо досить помітно трясло. Від голандських водіїв враження найгірші. Хоча в Голандії діє обмеження швидкості 120 км/год, самі голандці його не дуже дотримуються. Сигналізувати про намір повернути або виїхати на автобан в них, видно, теж не прийнято. Навіть в досить напруженому русі біля Амстердаму деякі місцеві водії спокійно "скачуть" по полосах навіть не мигаючи вказівниками поворотів. Якщо ж хтось і мигав, то виявлялось що це німець.

От в таких умовах, інтенсивно хвилюючись і потіючи я в'їхав в Амстердам. Як завжди в таких випадках, ми знову з'їхали на неправильному з'їзді, і через те ще хвилин 20 блукали по містечках навколо столиці. Детальної карти в нас не було, тому я орієнтувався по знаках. Про те що ми вже в потрібному нам місті ми дізнались цілком випдково побачивши меленький перекреслений знак "Амстердам". Якби ми його не помітили (що було зовсім не важко), то потрібно було б зупинятись і питатись перехожих про дорогу.

Рух на вулицях голандської столиці дуже важкий. Вулички вузенькі, машин багато. Крім того багато туристичних автобусів і мотоциклів (я на одному світлофорі покотився назад, так що аж ледь не наїхав на мотоцикліста, що дуже близько за мною стояв). Машину (через незнання) ми поставили в підземному гаражі в самому центрі міста. Пізніше коли прийшлось платити, виявилось, що 1 година коштує 4,50 ґульдена.

Декілька цікавих фактів про Амстердам. Місто знаходиться на глибині 70 метрів під рівнем моря. Населення близько 700 тис. Крім того в місті щодня буває більше 1,2 млн. туристів. В Амстердамі 400 тис. велосипедів і сотні каналів. В Голандії проституція і вживання маріхуанни легалізовані, тому вулиця "червоних ліхтарів" завжди заповнена обкуреними туристами (значна частина яких американці).

Центр Амстердаму досить великий, поділений каналами на декілька частин. Найбіль заповнена торнівельна частина, (вулиці Nieuwendijk і Kalverstraat). Ця частина міста, справжній рай для тих, хто хоче щось купити. Магазинів дуже багато. Людей теж. Вхід на ці вулиці прикрашають от такі от плакати, які попереджають, що кишенькові злодії не сплять, тому потрібно все своє добро тримати при собі.

Дуже цікаві будинки в Амстердамі. Багато з них стоять прямо на берегах каналів.

Деякі місцеві жителі знайли оригінальне вирішення проблеми дороговизни квартплати. Вони живуть у човнах на каналах.

Також на вулиця дуже багато людей, які заробляють гроші просто стоячи нерухомо. Як на мене досить важка і невдячна праця.

Центральна площа міста називається Dam. На ній якраз були розташовані різноманітні атракціони (на які ми не пішли, бо не мали достньо часу).

Вхід в церкви чомусь виявився платним, тому прийшлось обмежитись зовнішнім оглядом.

Крім торгового району, є такох "китайський" район, в якому дуже багато східних ресторанів.

Ну і звичайно ж вулиця "червоних ліхтарів". На жаль там фотографувати не дозволяли "дівчата", які стоячи у дверях спокушали своїм оголеним (в білизні), заплившим салом тілом туристів. Серед декількох десятків таких жіночок, дійсно гарних дівчат було 4-5, а решта напевно розраховували на клієнтів, яким подобаються старші грубі тіточки.

Ось ще декілька фотографій з вулиць голандської столиці.

На першій фотографії головний залізничний вокзал, в який ми заходили в пошуках туалету. До речі про цю делікатну справу. У всіх великих містах туалети якщо і є, то платні. Навіть в McDonalds просто так сходити по потребі не вийде. Ціна "задоволення" коливається від 0,25 до 1 марки (в багатьох випадках достатньо кинути в тарілочку при вході хоч щось, навіть якщо це менше вказаної ціни). Боротись з таким "досягненням" цивілізації можна або шукаючи де подешевше, або шукати будови, на яких часто стоять безкоштовні еко-туалети.

Під кінець дня ми відвідали музей "мадам тюсо". Коли в такий музей в Лондоні я не попав, через велику чергу. В Амстердамі музей трошки менший, відпвідно і черга не така велика.

На початку експозиція відкривається дуже цікавим ескурсом в історію Амстердаму. Починаючи від середніх віків і закінчуючи сучасним містом. Кожна епоха представлена восковими фігурами представників цієї пори.

У відділі сучасності можна побачити воскові фігури багатьох знайомих, наприклад:

Паваротті

Шон Коннорі і Барбара Стрейзі

Ніколас Кейдж

Біл Клінтон

Михайло Горбачов

Марлін Марло

і Ленін.

Після музей ми вернулись до машини (перед тим сильно змокнувши під зливою). За стоянку накапало 38 марок. Потім ми довго шукали дорогу в Німеччину, бо замість того щоб поїхати на південнь, поїхали на північний захід. В занальному враження від міста дуже позитивні. Після цього ми їздили в Амстердам ще 3 рази, але про це пізніше.